М.О. Петрук, Н.Б. Андрейшина ІНФОРМАЦІЙНА ЕКОНОМІКА ЯК ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Донизу

М.О. Петрук, Н.Б. Андрейшина ІНФОРМАЦІЙНА ЕКОНОМІКА ЯК ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ Empty М.О. Петрук, Н.Б. Андрейшина ІНФОРМАЦІЙНА ЕКОНОМІКА ЯК ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Створювати по Admin на тему Вт Лист 15, 2016 12:36 pm

М.О. Петрук, студентка
Н.Б. Андрейшина, доцент к.е.н.
ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія»

ІНФОРМАЦІЙНА ЕКОНОМІКА ЯК ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Дослідження в галузі інформаційної економіки почались більше 30 років тому. Слід підкреслити, інформаційна економіка має справу саме з асиметричною інформацією і більше того – базується на ній. Однак як нова парадигма економічної теорії вона отримала визнання лише у 2001 р. із присудженням Дж. Акерлофу [1], М. Спенсу і Дж. Стигліцу Нобелівської премії «за їхній аналіз ринків з асиметричною інформацією». Тобто поняття «асиметрична інформація ринків» є ключовим у концепції інформаційної економіки.
Розробники концепції інформаційної асиметрії пішли далі. Три основних положення нової економічної парадигми полягають у тому, що:
1) інформація, яка використовується для прийняття економічних рішень, є різноманітною;
2) учасники ринку, як правило, мають різний рівень поінформованості про стан ринку, товари, конкурентів;
3) для здійснення ринкової операції учасники повинні обмінятися сигналами, тобто інформацією, причому ці сигнали можуть передавати як істинну, так і невірну інформацію, розраховуючи на отримання односторонньої вигоди за рахунок партнера.
По мірі свого створення економіка інформаційного суспільства починає використовувати не два, а чотири основних ресурси: працю, капітал, землю, а також релевантну інформацію (постійно оновлюванні теоретичні знання і різного роду інформацію, в тому числі практичні навички людей) [2].
Інформація як фактор виробництва, вкрай необхідна в сучасних умовах функціонування. Вона забезпечує оперативність прийнятих рішень, допомагає розвитку підприємницької здібності і підвищення ефективності виробничого процесу.
Економічна теорія інформації говорить про те, що цінність інформації полягає в зростанні визначеності, яка може виражатися в досягненні цілей володіє інформацією суб'єкта (або, що те ж саме, мінімізації витрат ресурсів на досягнення заздалегідь відомих цілей) [2]. У зв'язку з цим інформація є невід'ємною частиною плану дій суб'єкта. Тому коли мова йде про макроекономічну систему в цілому, її потреби в інформації полягають у налагодженні такої інституційної структури інформаційного процесу (виробництва, обміну, споживання інформації між суб'єктами), яка б забезпечувала необхідну стійкість розвитку.
Наявність інформації скорочує вплив такого зовнішнього чинника, як невизначеність який виникає при дослідженні питань сталого розвитку соціо-еколого-економічних систем. Теорія сталого розвитку є однією з комплексних концепцій і покликана вирішити проблему невизначеності розвитку макроекономічної системи, а довгостроковому періоді часу. Зараз ця теорія бурхливо розвивається і залишає відкритими безліч теоретичних питань про сутність сталого розвитку і прикладних проблем формування моделі сталого розвитку в конкретних умовах розвинених країн.
Перспективним видається кількісний підхід до сталого розвитку як руху в заданих межах вздовж заздалегідь відомій траєкторії. У кібернетиці категорією, найбільш близькою за змістом до стійкості розвитку, є «надійність» системи. Під надійністю розуміється складна динамічна властивість, що виявляється в здатності системи функціонувати при певних умовах взаємодії із зовнішнім середовищем" і як «кількісний параметр системи», пов'язує з часом ймовірність функціонування системи як єдиного цілого взаємопов'язаних елементів. Інакше кажучи, кількісно стійкість розвитку макросистеми можна ототожнити з функцією від визначеності траєкторії розвитку її підсистем.
Однак зниження невизначеності за допомогою інститутів виявляється об'єктивно ускладнене фундаментальними властивостями економічної інформації, таким як невичерпність, неоднорідність, швидкий моральний знос, а також недосконалістю каналів комунікації, різними когнітивними здібностями суб'єктів, їх спеціалізацією в поділі праці та можливостями опортунізму. Інформація не є абсолютно визначеною (детермінованою, що можливо в відсутність випадковості), повною (всеосяжної, що можливо в відсутність інновацій) та симетричну (однаково і одночасно інтерпретується всіма суб'єктами).
І як висновок слід підкреслити наявність тісного зв'язку нової економічної парадигми із становленням і розвитком прикладної інформаційної економіки. Вирівнювання асиметричної інформації або ліквідація асиметрії інформації стають можливими лише в умовах розвитку інформаційної економіки.

Список використаних джерел

1. Акерлоф Дж.А. Поведенческая макроэкономика и макроэкономическое поведение: Нобелевская лекция 8 декабря 2001 года // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков: В 5 т. / Сопред. научно-ред. совета Г.Г. Фетисов, А.Г. Худокормов. – Т. 5: В 2 кн. – Всемирное признание: Лекции нобелевских лауреатов / Отв. ред. Г.Г. Фетисов. – Кн. 2. – М.: Мысль, 2005. – С. 444–483.

2.     Індекс глобальної інформаційної економіки // Інформаційний бюлетень Microsoft [Електронний ресурс]. — Режим доступа: https: // msdb.ru/Downloads/Docs/government/newsletters/7_KnowledgeEconomy_Newsltr.doc

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 38
Дата реєстрації : 08.11.2016

Переглянути профіль користувача http://economsugod.ukrainianforum.net

На початок Донизу

На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі