І.П. Петрова НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Донизу

І.П. Петрова  НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ Empty І.П. Петрова НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Створювати по Admin на тему Вт Лист 15, 2016 12:37 pm

І.П. Петрова, провідний економіст
Інститут економіки промисловості НАН України

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Нормативно-правові засади регулювання партнерської взаємодії держави та приватного сектору знаходяться лише на етапі формування. Незважаючи на те, що для деяких форм державно-приватного партнерства (ДПП) правові норми вже існують в українському законодавстві, зокрема в Господарському кодексі України, Законі України «Про концесії» та інших, на сьогоднішній день в Україні тільки закладається фундамент законодавчої бази ДПП, що підтверджується прийнятими нормативно-правовими актами. Правовою основою впровадження і регулювання  ДПП в Україні є рамковий Закон України «Про державно-приватне партнерство» [1], спрямований на узагальнення і систематизацію ДПП, і підзаконні акти, які регламентують методичні і організаційно-управлінські аспекти ДПП.
Для усунення недоліків і протиріч з метою сприяння залученню приватного капіталу на довгострокових засадах Верховною Радою України підготовлено і прийнято у першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні» [2]. Проектом закону усунуто низку бар'єрів для розвитку ДПП, зокрема, шляхом дозволу приватному партнеру – переможцю конкурсу, не тільки безпосередньо, але й через створену ним окрему юридичну особу (спеціальну проектну компанію), над якою він має контроль, виступати стороною у договорі про ДПП; знято заборону на участь у державно-приватному партнерстві на стороні державного партнера суб’єктів господарювання – державного чи комунального підприємства, а також господарського товариства зі 100-відсотковою участю держави у статутному капіталі; усунуто недоліки щодо ознак ДПП; вирішуються питання щодо розширення форм ДПП, зокрема додаванням такого договору, як «управління майном»; вводиться дозвіл на укладення змішаних договорів, вирішуючи питання про розмаїття форм договірних відносин, які ускладнюють формування єдиного підходу до розроблення і впровадження організаційно-методичного й інституціонального забезпечення розвитку державно-приватного партнерства; врегулюється питання спрощення процедури закупівель товарів (робіт, послуг) у приватного партнера через договір в рамках ДПП без проходження окремої процедури; знімається заборона на перехід права власності на об’єкт ДПП до приватного партнера на період дії договору, допускається виникнення спільної часткової власності приватного і державного партнерів.
Проектом закону передбачається покращити регулювання відносин, які виникають у зв’язку із наданням у користування земельних ділянок для здійснення ДПП. Пропонується закріпити положення, за яким приватний партнер отримує можливість використовувати земельну ділянку безпосередньо на підставі договору, що укладається в рамках ДПП, та одночасно із набранням чинності договором про ДПП. Визначені органи державної влади, уповноважені проводити аналіз ефективності здійснення ДПП та приймати рішення про доцільність укладення відповідних договорів, проведення конкурсу та затвердження його результатів. Проектом закону усуваються недоліки щодо державної підтримки ДПП. Вже під час прийняття рішення про проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення ДПП визначаються обсяг та форми державної підтримки, вводяться ефективні механізми державної підтримки реалізації ДПП, а саме – не тільки шляхом надання державних гарантій і державного фінансування за рахунок коштів бюджетів, але й шляхом виплати приватному партнеру інших платежів, які передбачені договором, зокрема плати за готовність (доступність) об'єкта ДПП до експлуатації, шляхом придбання державним партнером певного обсягу товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) приватним партнером за договором, шляхом постачання приватному партнеру товарів (робіт, послуг), необхідних для здійснення державно-приватного партнерства.
Незважаючи на усунення низки недоліків закону про державно-приватне партнерство і створення більш ефективних механізмів співробітництва між державними і приватними партнерами, запропонований законопроект не вирішує питання комплексного розвитку законодавства. Приналежність сфери здійснення ДПП до сфери державного інтересу тобто сфери відповідальності держави не зазначена; сфери застосування остаточно не склалися, упровадження державно-приватного партнерства у науково-технічну і інноваційну сфери для реалізації завдань модернізації економіки і переходу на шлях інноваційного розвитку залишилось у проекті закону поза увагою; не знімається обмеження діючого закону щодо реалізації проектів ДПП тільки у формі договору, інституційні форми ДПП таким чином виключаються. І найголовніше, законопроектом не усувається регуляторний бар'єр щодо можливості гнучкого використання схем розподілу правомочностей власності, форм і механізмів фінансової і іншої участі державного і приватного партнерів, які не суперечать чинному законодавству і витікають із економічної природи ДПП,  для структурування і реалізації, часом виняткових, проектів. Як відомо, через ДПП реалізуються здебільшого не стандартні, а виключні рішення, розраховані на разове застосування. У вітчизняному законодавстві допуск приватного інвестора у сферу відповідальності держави з приводу участі в системі узгоджених видів діяльності по створенню цінності значно обмежений.
Отже, наукова новизна проведеного дослідження полягає в обґрунтуванні основних положень із розвитку законодавства державно-приватного партнерства в Україні: I варіант – усунення законодавчих бар'єрів шляхом прийнятого в другому читанні проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар'єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні» й подальшого удосконалення законодавства (зазначити приналежність сфери здійснення ДПП до сфери державного інтересу; розширити сфери запровадження ДПП з урахуванням завдань модернізації економіки; ввести інституціональні форми ДПП; передбачити можливість гнучкого використання схем розподілу правомочностей власності, форм та механізмів фінансування й іншої участі державного та приватного партнерів; урахувати інтереси усіх сторін, в тому числі фінансових організацій; передбачити гнучкі форми державної підтримки проектів; забезпечити гарантії прав та законних інтересів приватного і державного партнерів); II варіант – комплексний розвиток законодавства шляхом прийняття нового закону, використовуючи як базис Модельний закон про публічно-приватне партнерство країн СНД.


Список використаних джерел

1. Закон України «Про державно-приватне партнерство» № 2404–VІ від 01.07.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2404-17.
2. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52471.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 38
Дата реєстрації : 08.11.2016

Переглянути профіль користувача http://economsugod.ukrainianforum.net

На початок Донизу

На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі